Класифікація вогнегасників

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОГНЕГАСНИКІВ

Вогнегасники по ряду характерних ознак прийнято класифікувати на види.

Так, в залежності від величини маси й способу доставки до місця загоряння вогнегасники поділяються на такі види:

 переносні (масою до 20 кг включно);

 пересувні (масою понад 20 кг), які можуть мати одну чи декілька ємностей з вогнегасною речовиною, змонтованих на візку.

Переносні вогнегасники можуть бути:

ручними (при використанні знаходяться в руках оператора);

ранцевими (при використанні знаходяться за спиною оператора);

забрасываемыми (при використанні закидаються оператором в зону горіння).

Ранцеві вогнегасники в основному застосовуються для гасіння лісових пожеж

У залежності від застосовуваного вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на такі види:

а)водні (ІВ):

з струменем розпиленої — середній діаметр крапель спектру розпилення води більш 150 мкм (для ліквідації вогнищ загорянь класу А);

з тонкорозпиленою струменем — середній діаметр крапель спектру розпилення води 150 мкм і менше для ліквідації вогнищ загорянь (для ліквідації вогнищ загорянь класів А і В);

б)повітряно-емульсійні (ОВЕ) із зарядом на основі фторвмісного

в)повітряно-пінні (ОВП), у тому числі:

з зарядом на основі вуглеводневої піноутворювача;

з зарядом на основі фторвмісного піноутворювача.

Такі вогнегасники в залежності від кратності утвореної ними струменя повітряно-механічної піни поділяють на такі види:

вогнегасники з насадком-генератором (стволом) піни низької кратності -значення кратності піни від 5 до 20;

вогнегасники з насадком-генератором піни середньої кратності — значення кратності піни понад 20 до 200 включно;

г)порошкові (ОП):

із зарядом вогнегасного порошку загального призначення, для ліквідації вогнищ загорянь класів А, В, С, Е;

із зарядом вогнегасного порошку, для ліквідації вогнищ загорянь класів В, С, Е;

із зарядом вогнегасного порошку спеціального призначення, для ліквідації вогнищ загорянь класу D (іноді інших класів);

д)газові, в тому числі:

 углекислотные (ОУ), с зарядом двуокиси углерода (С02) сжиженной;

 хладоновые (ОХ);

е)комбинированные, с зарядами разных огнетушащих веществ (например,

 пенообразующий и порошковый состав), помещенных в двух емкостях.

 Обозначение переносных огнетушителей с 1 июля 2002 года (в соответствии с требованиями ГОСТ Р 51057) осуществляется в зависимости от массы или объема (для жидкостных огнетушителей) заряженного в них огнетушащего вещества. Масса или объем огнетушащего вещества представлены соответственно в килограммах или в литрах и выражены целым числом.

В зависимости от вида заряженного огнетушащего вещества огнетушители подразделяют на классы пожаров, для тушения которых они предназначены (см. примечание прил. 5):

А — горение твердых веществ;

В — горение жидких веществ;

С — горение газообразных веществ;

D — горение металлов или металлоорганических веществ (огнетушители спе¬циального назначения);

Е — горение электрооборудования, находящегося под напряжением.

Также имеется классификация огнетушителей по ряду других параметров.

Крім того, вогнегасники поділяються на перезаряджаються (або відновлювані) і на неперезаряжаемые (одноразового використання).